Упор в сучасних будівельних матеріалах робиться на теплоізоляцію, що дозволяє знизити кількість утеплювача, який згодом буде використаний. Одним з найпоширеніших у будівництві є газобетон. Він також потребує утеплення, але ведуться суперечки про те, чи можна для нього використовувати пінопласт.
Зміст статті (Содержание)
Особливості матеріалу
Багато нюансів застосування пінопласту в якості утеплювального матеріалу для газобетону можна зрозуміти з його позитивних і негативних властивостей.
Список перших в кілька разів більший другого, тому з плюсів важливо знати про:
- простоту транспортування;
- простоту додання необхідної форми матеріалу;
- еластичність матеріалу;
- екологічність;
- простоту самостійного монтажу;
- мінімальну теплопровідність матеріалу;
- зменшення витрат на опалення;
- відсутність різких перепадів температур всередині будинку.
Простота транспортування пінопласту пояснюється його невеликою вагою. Досягти останнього вдається особливим методом виробництва матеріалу, при якому гранули полістиролу заповнюються газом, який згодом становить 98% всього обсягу утеплювача.
Вага одного листа матеріалу практично не відчувається, це означає, що в процесі монтажу можна обійтися без помічників, а підйом пінопласту на поверхи вище першого не вимагатиме значних зусиль.
В процесі укладання утеплювача доводиться виконувати підрізання матеріалу, в деяких ситуаціях форму утеплювача складно назвати стандартною, але це не проблема пінопласту, адже формувати його можна практично будь-яким гострим предметом. До того ж утеплювач володіє достатньою пластичністю, щоб надавати йому криволінійні форми допустимих радіусів.
В процесі санітарних досліджень не було виявлено шкідливих виділень матеріалу, які б могли стати причиною різних захворювань при експлуатації. Це дає можливість віднести пінопласт до екологічно чистих матеріалів.
Теплопровідність пінопласту залишається однією з найнижчих серед утеплювача. Вона становить всього 0,038 вт, поділених на метр, помножених на Кельвін. Завдяки такому показнику вдається знизити витрати в опалювальний сезон, а також на кондиціонування влітку.
У більшості ситуацій вдається уникнути використання охолоджуючого обладнання, адже всередині приміщення добре зберігається прохолода, накопичена вночі або рано вранці.
З мінусів використання пінопласту слід знати про:
- крихкість;
- пожежонебезпеку;
- нестійкість до УФ променів;
- висока щільність матеріалу;
- використовується гризунами, як місце проживання.
Міцність пінопласту залишає бажати кращого. Пошкодити матеріал невеликим ударом не складає проблем, що вимагає додаткової обробки. Фасадні варіанти утеплювача мають у своєму складі спеціальні речовини, які зменшують горючість матеріалу, але це не виключає того, що пінопласт може плавитися у вогні з виділенням шкідливих речовин. Матеріал також не переносить сусідство з усіма видами фарб, які засновані на органічних розчинниках.
Утеплювач вимагає додаткової фінішної обробки, яка б закрила його від сонячних променів. Якщо цього не зробити вчасно, то поверхня матеріалу втратить свою міцність, і він почне кришитися. Всередині листів пінопласту можуть оселитися шкідники, які з часом зведуть нанівець його ізоляційні властивості.
Чи варто утеплювати газоблок
Газобетон сам по собі є відмінним матеріалом з низькою теплопровідністю, який використовується як альтернатива класичній цеглі або іншим блокам. Матеріал має невелику вагу і при правильному укладанні здатний запобігти розсіювання тепла.
Але він дійсно потребує додаткової обробки, бо під впливом вологи здатний руйнуватися. Здебільшого це відбувається в холодну пору року, коли волога накопичується в порах газобетону і підвищує його теплопровідність, що збільшує тепловіддачу і зводить нанівець ізолюючі властивості.
Крім того, замерзла волога розширюється і пошкоджує внутрішню структуру газобетону. Утеплювач дозволяє підвищити ізолюючі властивості і запобігти потраплянню вологи в пори газоблоків.
Завдяки своїй пористості газобетон володіє паропроникністю, що сприяє розсіюванню надлишку вологи, яка накопичується всередині приміщення в процесі життєдіяльності людини. Це означає, що ідеальним способом утеплення для газобетону є вентильований фасад, який необхідний для видалення вологи. Найпростіше реалізувати його за допомогою мінеральної вати, яка також володіє паропроникністю.
Якщо зверху на газобетон змонтувати пінопласт, який не володіє паропроникністю, то це може призвести до скупчення вологи між утеплювачем і блоком. Результатом цього може стати поява цвілі і руйнування газобетону.
Саме цей фактор і викликає побоювання багатьох користувачів щодо того, чи варто робити утеплення підлоги пінопластом. Якщо все зробити правильно, то пінопласт все ж таки можна застосовувати для утеплення газоблоків та піноблоків.
Підготовка поверхні
Поверхня газоблоків вимагає певної підготовки перед тим, як приступити до монтажу пінопласту. Завдяки тому, що блоки виготовляються у формах, а потім ріжуться, одна з поверхонь може бути досить гладкою, тому для кращої адгезії її необхідно зробити шорсткою.
Для цього можна використовувати грубий наждачний папір, яким потрібно просто пройтися по поверхні. В силу своєї пористості газобетон може швидко вбирати вологу з клею, що створить труднощі при утепленні. Тому в деяких випадках буде доречно обробити стіни грунтуючим складом.
Так як грунтовка вбирається досить швидко, можна нанести декілька шарів матеріалу. Кожен укладається після висихання попереднього. Зручніше для цих цілей використовувати валик з довгим руків’ям.
Монтаж пінопласту
Для приклеювання пінопласту може бути використано два види клею. Один з них виготовляється на основі цементу і готується методом замішування. В цьому випадку витрачається значна частина часу на приготування складу.
Іншим варіантом матеріалу є спеціальні склади, які схожі на монтажну піну, але мають менший коефіцієнт розширення. Нанесення таких клеїв проводиться за допомогою пістолета, який застосовується для поліуретанової піни.
Якщо цоколь виконаний з невеликим бордюром, який виступає назовні за межі стін, тоді можна відразу приступити до монтажу пінопласту, якщо його немає, тоді потрібно попередньо закріпити стартову планку.
Остання являє собою металевий профіль, ширина якого підбирається під товщину використовуваного пінопласту. На висоті 15-20 см від вимощення відбивається лінія барвним шнуром. По цій лінії виставляється металевий профіль і фіксується до стіни за допомогою дюбелів і саморізів.
Його необхідно закріпити по всьому периметру будинку. Далі на лист пінопласту змійкою наноситься клей, і він щільно прикладається до стіни з опорою на змонтований профіль. Монтаж необхідно починати від одного з кутів будівлі.
Кожен наступний ряд укладається зі зміщенням в половину аркуша, щоб забезпечити переплетення швів утеплювача. У цьому випадку буде простіше ліквідувати містки холоду, а також забезпечити більшу міцність поверхні. Кожен шов додатково заповнюється клеєм.
Укладання матеріалу проводиться під саму стріху. При цьому лише одного клею для фіксації пінопласту буде недостатньо, оскільки його вага збільшується. В якості додаткових фіксаторів для пінопласту використовуються пластикові парасольки.
Щоб їх встановити на лист пінопласту, необхідно просвердлити п’ять отворів. Один з них знаходиться посередині листа пінопласту і чотири інших свердляться в шов, щоб одною парасолькою закріпити два суміжних листа пінопласту. Парасольки забиваються так, щоб їх капелюшки були врівень з пінопластом, після чого їх положення фіксується пластиковим цвяхом.
Після завершення монтажу пластикових кріплень для пінопласту, можна перейти до зміцнення утепленої поверхні сіткою. Для її фіксації не використовуються саморізи. Першим ділом вся поверхня пінопласту покривається спеціальним матеріалом на цементній основі.
Шар матеріалу повинен бути таким, щоб у нього легко була втоплена сітка. Як тільки нанесений шар матеріалу на ширину рулону сітки, остання прикладається до поверхні і топиться в клей допомогою широкого шпателя.
Окремі аркуші сітки укладаються на пінопласт внахлест, щоб створити монолітну площину. Як тільки шар клею підсихає, проводиться його затирка дрібною наждачкою. Далі на пінопласт наноситься ще один шар клею, який також зачищається наждачним папером.
Процес повторюється ще один раз, щоб добитися необхідного результату. Після набору міцності штукатуркою, можна приступити до фінішної обробки.
Важливі моменти робіт
Якщо для утеплення газобетону обраний пінопласт, тоді необхідно подбати, щоб до утеплювача проникала мінімальна кількість вологи. Домогтися цього можна установкою якісної пасивної або активної вентиляції всередині будинку з газобетону.
Завдяки безперервній зміні мас повітря буде відбуватися видалення вологи, і вона не зможе потрапити до пінопласту і сприяти появі цвілі і грибка.
Також повинна бути правильно підібрана товщина пінопласту. Це буде залежати від конкретних територіальних умов. У разі встановлення пінопласту недостатньої товщини відбудеться зсув точки роси до газоблоків, тому на матеріалі економити не варто. Для місць з холодним кліматом може знадобитися пінопласт товщиною 15 і більше сантиметрів.
Фінішна обробка будинку може проводитися не тільки фактурною штукатуркою, але й сайдингом. У цьому випадку немає необхідності стягувати пінопласт клеєм і сіткою. Перед монтажем утеплювача встановлюється дерев’яне або металеве решетування, яке необхідне для сайдингу.
Між елементами решітки укладається пінопласт, який фіксується клеєм і парасольками. Шви задуваються клеєм. Після висихання надлишки клею зрізаються, а до решетування кріпиться сайдинг, який і закриє пінопласт від зовнішніх впливів.
Як видно, не існує однозначної заборони на використання пінопласту в парі з газоблоком. Є певні обмеження та застереження щодо матеріалів, дотримуючись яких можна досягнути правильного результату.
Монтувати утеплювач необхідно в теплу суху погоду. Якщо напередодні пройшов дощ, то необхідно дати час газобетону добре висохнути перед тим, як приступити до роботи з матеріалом. Під час монтажу утеплювача важливо постійно перевіряти вертикальну і горизонтальну площину матеріалу за допомогою рівня, щоб домогтися рівної поверхні фінішної обробки.