Морква – популярна і улюблена овочева культура на кожному городі Багата мікроелементами, каротином, вітамінами, речовинами, які підвищують імунітет і сприяють лікуванню багатьох недуг. Морква – одна з головних культур в дитячому раціоні. І дуже сумно, коли праця, затрачена на її вирощування, закінчуються кривими потворними закарлюками сумнівного смаку, бо у випадку з морквою зовнішнє відповідає внутрішньому змісту. Як же виростити моркву рівною, великою, смачною, з високим вмістом корисних речовин?
Морква – морозостійка культура, яку можна висівати під зиму і в кілька строків з ранньої весни. Морква не боїться заморозків.
Щоб виростити гідний урожай, потрібно звернути увагу на біологічні особливості моркви, дотримання вимог технології вирощування, структуру і родючість землі, її підготовку до посіву, кислотність землі, особливості забезпечення вологою.
Зміст статті (Содержание)
Основні причини дрібноплідності моркви
Морква не виносить низинних заболочених ділянок, близько розташованих плодових і лісових деревних культур. Вона не буде рівною і витонченою і тим більш крупною при вирощуванні в тіні.
Культурі необхідний рихлий живильний грунт, повітро – і водонепроникний. Наявність у ґрунті дрібного щебеню, камінців, кореневищ – викликає викривлення і подрібнення коренеплоду моркви.
Коренеплоду необхідне яскраве освітлення. Грядки з морквою розташовують так, щоб кожна рослина отримала достатнє освітлення. Високорослі культури (томати, баклажани) не повинні затінювати бадилля моркви. Моркву краще розташовувати на південь високорослих сусідів.
Морква не буде плодоносити на закислених ґрунтах. Тому за рік до посіву культури на виділену грядку грунт розкислюють внесенням перегною, крейди, вапна, доломітового борошна. Земля під морквою повинна бути нейтральною з нульовою кислотністю в межах рН=6-7.
Потворні, гіллясті, лопнулі коренеплоди моркви і дрібні коренеплоди виходять при неякісній підготовці грунту, весняному передпосівному розкисленні, використання добрив, що містять хлор, при надлишку азотних добрив, загущених посівах.
Цінність моркви визначається кількістю корисних речовин, які формуються в коренеплоді в результаті метаболічних процесів при своєчасному отриманні вологи і поживних речовин. Тому недолік вологи і живлення на початку і їх надлишок в кінці вегетаційного періоду моркви змінить не тільки зовнішні форми та ознаки, але й значно знизить смакові якості.
Вибір сорту моркви
Щоб виростити солодку моркву, необхідно підібрати гарний сорт з певними якостями коренеплоду. Селекціонери пропонують великий асортимент насіння ранніх, середніх і пізніх строків достигання з високим вмістом цукрів, що відрізняються десертним смаком, тривалим терміном зберігання й іншими якостями.
Для вирощування на дачі можна порекомендувати універсальні сорти Шантане, Нантська-4, Каротелька. Стійкі невибагливі сорти. Нантську-4 можна використовувати для озимих посівів.
В сім’ях з маленькими дітьми незамінні сорти: Вітамінна-6, Вікінг і Цукрова ласунка, Дитяча солодкість, які відрізняються підвищеним вмістом каротину і цукру. Цукрову ласунку відносять до найбільш солодких сортів моркви. Дитяча солодкість прекрасно зберігається до наступного врожаю.
Як отримати велику моркву?
Вибір ділянки під посів моркви і попередники
Ділянка повинен бути вирівняна, без схилу, рівномірно освітлена. Добрими попередниками і сусідами є кабачки та інші гарбузові, бобові, цибуля на ріпку, часник, картопля, томати, баклажани. Селера, петрушка, кріп, інші зонтичні – небажані сусіди і попередники. Морква на колишнє місце повертається на 4-й – 5-й рік.
Підготовка грунту під посів моркви
Грунт під посів моркви готують з осені. Після збирання попередньої культури з ділянки виносять бадилля, провокують поливом отримання осінньої хвилі сходів бур’янів. Якщо ділянка неблагополучна, очищають від каменів, кореневищ, перекопують на штик лопати. Розкидають суміш або комплексні добрива, які не містять хлористих форм. Добрива загортають у ґрунт з одночасним подрібненням грубих грудок землі і вирівнюванням поверхні ділянки граблями.
Важливо! Не можна одночасно вносити розкислювачі (доломітове борошно або вапно) і добрива. Ці два прийоми підготовки розносять у часі. Можна з осені внести розкислювачі (якщо потрібно), а навесні – добрива, за 2-3 тижні до посіву.
Навесні грядку під моркву ще раз глибоко копають, особливо, якщо грунти важкі глинисті і суглинні за складом. Щоб їх вспушити можна внести перліт або вермикуліт, пісок.
Внесення добрив під моркву
Із мінеральних добрив під час основної підготовки ґрунту вносять азотно-фосфорні туки з розрахунку відповідно 50-60 і 40-50 г/кв. м. на середніх за родючістю ґрунтах. Можна внести нітрофос, амофос в дозі 60-80 г/кв. м. Добрива можна вносити під перекопування або при остаточній підготовці ділянки. На родючих ґрунтах під моркву вносять 1/2-1/3 частини від вище названих доз добрив, іноді обходяться лише внесенням золи – склянка на кв. м. і наступними підгодівлями у вегетаційний період. На малородючих ґрунтах основну дозу добрив не збільшують, але використовують посилені підгодівлі в першу половину вегетації моркви.
Терміни посіву моркви
Морква морозостійка культура. Сходи витримують зниження температури до -2°С. Розвинені рослини не гинуть при короткочасному морозі до -4°С. Використовуючи ці властивості, деякі городники культуру висівають, як тільки грунт прогріється до +3…+4°С. Але для таких ранніх посівів, як і для озмих, потрібно вибирати ранньостиглі сорти моркви. Та й сходи отримують на 20-й – 30-й день.
Кращим для посіву моркви все ж вважається прогрів 10-15 см шару ґрунту до +8…+10°С. Сходи при цьому з’являються на 12-й – 15-й день. Якщо початковий період розвитку моркви буде проходити при низьких температурах, рослини зацвітуть в перший рік, а коренеплід буде грубим і позбавленим смаку. Оптимум температур коливається в межах +17…+24°С. При підвищенні понад +25°С метаболічні процеси в коренеплоді сповільнюються, коренеплід моркви стає волокнистим. Необхідно знижувати температуру грунту поливом і мульчуванням, а повітря – дрібним розбризкуванням.
Як підвищити смакові якості коренеплоду?
При правильно підготовленій ділянці смакові якості коренеплодів моркви залежать від забезпеченості у вегетаційний період основними поживними речовинами (та їх належним співвідношенням), мікроелементами, вологою, від густоти стояння та сортів.
Підживлення моркви
Морква не виносить надто сильне підживлення і реагує на нього зниженням якості коренеплодів, особливо при надлишку азоту. М’якоть коренеплоду стає несмачною. Але морква потребує хорошого забезпечення калієм, який сприяє накопиченню в коренеплодах цукрів, збільшує тривалість зберігання і загальну врожайність. З калійних добрив краще використовувати калімаг. Він безхлорний.
Протягом теплого періоду моркву підгодовують 2-3, іноді на збіднених ґрунтах – 4 рази.
Перша підгодівля моркви
Через 3 тижні після сходів моркви – розчином калімагу і сечовини (по 15 г/10 л води). У розчин можна додати 20 г суперфосфату. При достатній заправці грунту добривами в осінньо-весняну підготовку першу підгодівлю можна провести пізніше, у фазу 5-6 листків.
Друга підгодівля моркви
Через 2-3 тижні другу підгодівлю виконують внесенням кеміра-універсал (50-60 г/кв. м), нітрофоски..
Третя підгодівля моркви
Таку підгодівлю проводять через 2-3 тижні (в фазу розростання коренеплоду) золою (по вологому грунті) з розрахунку 20 г/кв. м або сумішшю мікроелементів. Фаза розростання коренеплоду припадає на кінець червня – липень місяць. Щоб плоди були солодкими з ніжною м’якоттю між 2 і 3 підгодівлею ефективна позакоренева розчином борної кислоти (2 г/10 л води). Дуже важливий у складі елементів калій, який сприяє доставці елементів живлення в коренеплоди. Тому 3 підгодівлю можна провести фосфорно-калійними добривами з розрахунку відповідно по 30 і 40 г/кв. м.
Четверте підживлення моркви
На збіднених ґрунтах, якщо необхідно, проводять і 4-у підгодівлю, яка припадає на фазу дозрівання коренеплоду. Вона найчастіше проводиться з метою укрупнення плодів. Зазвичай її проводять на початку – середині вересня (в залежності від строку достигання сорту). Цю підгодівлю можна провести тими ж добривами і дозами, що і третю, або в іншому поєднанні, але виключаючи азотні добрива.
Полив моркви
Дрібні, гіркі, дерев’янисті плоди моркви виходять при нестачі вологи, особливо в період від посіву до сходів, і в фазу інтенсивного росту коренеплодів. До сходів верхній шар землі роблять постійно вологим. Поливи в цей період краще проводити у вечірні години, міжряддя мульчувати дрібною мульчею не вище 2-х – 3-х см. При коливанні режиму вологості і надмірно рясних поливах морква може сформувати крупний коренеплід, але він буде несмачним і буяти тріщинами.
Після сходів культуру поливають щотижня до розростання коренеплодів, а потім переходять на полив 2-3 рази в місяць, але збільшують норму поливу. Після кожного поливу мульчування моркви обов’язкове. Воно перешкоджає утворенню кірки і знижує температуру верхнього шару грунту. За 2 тижні до збирання врожаю поливи припиняють.
Правила проріджування моркви
Вирівняні коренеплоди моркви виростають при правильному 2-х – 3-х кратному проріджуванні. Перше проріджування проводять після появи 3-го листка. Перед проріджуванням розпушують міжряддя і проводять полив. Паростки видаляють прощупуванням або пінцетом, але не висмикують, щоб не пошкодити кореневу систему рослин. Відходи прибирають подалі від грядки, щоб не привернути морквяну муху. Для її відлякування після проріджування в міжряддях можна розкидати цибульні стрілки або прикрити рослини. Через 2,5-3 тижні проріджують посіви повторно, збільшуючи відстань між рослинами з 2 до 6 см. 3-е проріджування – це вже фактично збір першого врожаю. Морква вимоглива до повітряного режиму грунту. Раз в 7-10 днів міжряддя моркви розпушують.
Завантаження...
