Пароізоляція – якою стороною до утеплювача її правильно укладати та інші особливості застосування мембран

Отже, нарешті-то стіни будинку утеплені. Для цього обрана традиційна і недорога мінеральна вата. Робота була доручена будівельникам, які беруть недорого. Тільки, як з’ясувалося, і вони роблять тяп-ляп. У всіх приміщеннях як і раніше зуб на зуб не потрапляє, до того ж і покрівля разом зі стінами відволожуватися почала. Адже такі горе-будівельники, швидше за все, елементарних речей не знають. А потрібно всього лише правильно укласти пароізоляцію. Як проводиться пароізоляція і якою стороною до утеплювача її потрібно укладати поговоримо в цій статті.

Які бувають будівельні мембрани

Для початку розглянемо докладніше яка буває пароізоляція в залежності від її призначення. Виходячи з свого призначення, мембрани, що застосовуються в будівельних роботах, можуть бути наступних видів:

• паропроникні мембрани;
• мембрани, що володіють пароізоляційними властивостями.

Щоб захистити мінеральну вату від проникнення вологи, всередині неї прокладається шар пароізоляційного матеріалу. Коли утеплюють покрівлю або приміщення, що знаходиться під дахом, така плівка кладеться неодмінно. Пароізоляційний шар повинен знаходитися знизу, під шаром мінеральної вати. Якщо потрібно утеплити стіни з внутрішньої сторони будівлі, також треба передбачити перешкоду для водяних випарів. При цьому не можна використовувати матеріал, що має пори або перфорацію. Детальніше про утеплення стін зсередини дивіться матеріал: Чим утеплити стіни зсередини квартири або будинку і як це зробити правильно.

Коефіцієнт паропроникності у цього шару повинен бути як можна меншим. Краще використовувати, наприклад, плівку з поліетилену (можна армованого). Не зайвим буде і фольговані алюмінієве покриття на плівці. Не забувайте – при використанні пароізоляції багаторазово збільшиться вологість в утепленому приміщенні. Тому треба продумати хорошу систему вентиляції.

Існують спеціальні плівки, на яких нанесено антиконденсатне покриття. Волога на них не скупчується. Їх зазвичай підстеляють під матеріали, схильні до іржі. Це профнастил, оцинковка, металочерепиця (не має захисного покриття зсередини). Плівка не дає вологим випаровуванням дістатися до металу. Для цього на її вивороті є шорсткий тканинний шар, який збирає вологу. Укладати плівку з антиконденсатним покриттям потрібно тканинною стороною вниз, на відстані від 2 до 6 сантиметрів від шару мінеральної вати.

Будівельні мембрани пропускають випаровування, використовуються при утепленні стін із зовнішньої сторони, оберігаючи їх від поривів вітру. А ще вони застосовуються в скатних покрівлях і негерметичних фасадах в якості додаткового захисту від вологи. У паропроникливих плівок необхідна наявність мікроскопічних пір і перфорації. Волога, що накопичується в утеплювачі, повинна вільно проходити через них в систему вентиляції. Чим активніше йтимуть водяні випари, тим краще. Адже тоді утеплювач сохне швидко, і ефект від його застосування вищий.

Паропроникні плівки можуть бути наступних видів:

• Мембрани псевдодифузійного типу пропускають в добу водяних випарів менше 300 грамів на квадратний метр.
• Мембрани дифузійного типу мають коефіцієнт паропроникності від 300 до 1000 грамів на квадратний метр.
• У мембран супердифузійного типу цей показник перевищує 1000 грамів на квадратний метр.

Так як псевдодифузійні мембрани добре захищають від вологи, то їх зручно використовувати під дахом в якості зовнішнього шару. При цьому треба передбачити повітряний зазор між плівкою і утеплювачем. А ось при фасадному утепленні такі мембрани не годяться – вони дуже погано пропускають пар. Адже, коли на вулиці сухо, з вентиляції в пори мембрани може потрапити пил. Ось і перестає «дихати» плівка, а конденсат в результаті осідає на утеплювач.

А як класти пароізоляцію дифузійного або супердифузійного типу? Набагато простіше, як свідчить досвід. Така мембрана має досить великі пори, і засмітити їх не так-то просто. Тому, прокладаючи її, не треба піклуватися про повітряний прошарок для вентиляції з нижньої сторони. Це полегшує завдання – не доведеться возитися з монтажем обрешітки і контр рейок.

Існують дифузійні плівки не тільки звичайні, але й об’ємні. Вони створені так, що прошарок для вентиляції розташований всередині мембрани. Завдяки цьому конденсат не досягає покрівлі з металу. Принцип роботи такої плівки – той же, що і у антиконденсатної. Відмінність в тому, що об’ємна мембрана виводить вологу з теплоізолятора. Адже якщо металева покрівля нахилена під маленьким кутом (від 3 до 15 градусів), то конденсат, що утворюється з нижнього боку, не може стекти вниз. Він повільно, але вірно підточує оцинковане покриття, поступово повністю руйнуючи його.

Об’ємна дифузійна мембрана.

Що треба знати про укладання пароізоляції – відповіді на популярні питання

Із зовнішньої чи внутрішньої сторони теплоізолятора монтувати мембрану

#1. Якщо треба утеплити фасад, то плівка для відводу пари кладеться з зовнішньої сторони.

#2. А ось при утепленні покрівлі застосовуються плівки з антиконденсатним покриттям, дифузні або об’ємні. Їх треба класти на мінвату зверху, подібно до того, як це робиться у вентильованому фасаді.

#3. Якщо ж покрівля будується без утеплення, то шар плівки повинен проходити внизу під кроквами.

#4. Утеплюючи верхнє перекриття кімнати під горищем, бар’єр для пари кладемо знизу теплоізолятора.

#5. І останній варіант – внутрішнє утеплення стін. Тут пароізоляційна плівка (без перфорації) повинна монтуватися поверх мінеральної вати, розташовуючись всередині кімнати.

Як слід укладати мембрану – лицем або виворотом

#1. Як з’ясувалося, багато майстрів не знають, якою стороною класти пароізоляцію. Простіше всього, якщо плівка для пароізоляції має однакову лицьову і виворітну сторону – питання відразу знімається. Але не завжди – випускаються і односторонні плівки. Наприклад, антиоконденсатні – їх виворітна сторона тканинна, і при монтажі вона повинна дивитися всередину кімнати. Туди ж має бути звернене металеве покриття на фольгированій мембрані.

#2. До дифузійних плівок виробник зазвичай прикладає інструкцію з монтажу. У ній докладно описано, якою стороною кладеться мембрана. Уважно читайте даний опис: адже одна і та ж фірма може випускати плівки як односторонні, так і двосторонні. Визначити іноді можна і зовні – за забарвленням. Якщо мембрана має дві сторони, то одна з них більш яскраво забарвлена. Зазвичай це зовнішня сторона плівки.

У яких випадках необхідний повітряний прошарок біля мембрани

#1. Внизу всіх плівок для пароізоляції зазвичай влаштовують зазор для вентиляції шириною близько 5 сантиметрів. Це робиться для позбавлення від конденсату. Не можна допускати, щоб облицювання стіни стикалося з мембраною. Якщо ж використовується плівка дифузійного типу, то вона монтується прямо на утеплювач, вологостійку фанеру або ОСП. Тут повітряний прошарок треба робити з зовнішнього боку мембрани. У антиконденсатної мембрани зазор повинен вийти по 4 або 6 сантиметрів з кожного боку.

#2. Утеплюючи покрівлю, зазор для вентиляції робимо шляхом спорудження контррейки, що складається з брусків. А для вентильованого фасаду типу зазор виходить при монтажі стійок або горизонтальних профілів, розташованих перпендикулярно до плівки.

Яким має бути перехльост при заході частин мембрани один за одного

#1. Уздовж краю пароізоляційних плівок є розмітка. Вона означає, яким повинен бути перехльост полотен – зазвичай від 10 до 20 сантиметрів. Це важливо при пароізоляції покрівлі – тут плівка ще й від вологи повинна захищати. Нахлест розраховується в залежності від кута схилу даху. Так, кут до 30 градусів вимагає перехлеста до 10 сантиметрів, 15 сантиметрів достатньо для кутів від 20 до 30 градусів. Якщо кут ската менше 20 градусів, частини плівки повинні заходити одна за одну сантиметрів на 20, не менше.

#2. Мембрана дифузійного типу повинна перетинатися в тому місці, де “коньок”, також на 20 сантиметрів. У ендові перехльости складе 30 сантиметрів, а також додаткова смуга по схилу прокладається, якщо похил даху невеликий. Захід смуги на обидва ската повинен складати від 30 до 50 сантиметрів. На даху мембраною закриваються і бічні частини теплоізолятора. Вихід її йде або на жолоб для зливу, або на капельник.

Навіщо і чому стики проклеюються, і чи потрібно це

Окремі частини мембрани потрібно герметично проклеювати. Це робиться за допомогою самоклеючих стрічок, одностороннього або двостороннього типу. Вони бувають зроблені зі звичайного або спіненого поліетилену, бутилкаучуку або бутилену, поліпропілену. Такими стрічками можна і ремонт пароізоляції зробити, закривши щілини і дірки.

Яку саме стрічку краще використовувати, рекомендують фірми-виробники. Тільки не беріть для цих цілей скотч, особливо вузький. У цьому випадку про герметичність можна забути – шви розклеяться через короткий час.

Яке кріплення слід використовувати

Для монтажу мембран можна і цвяхи взяти (за умови, що вони мають широку шапочку), а можна і звичайним будівельним степлером скористатися. Але кращим кріпленням вважаються контррейки.

Висновок

Щоб багатошарова будівельна конструкція слугувала довго, потрібно застосовувати мембрани. Інакше оптимального співвідношення температури і вологості не домогтися. Головне – знати, як правильно обрати і якою стороною укладати пароізоляцію.

Якщо ціна на будівельну мембрану становить не більше 0,5 відсотка від кошторису, то захист утеплювача є розумним заходом. При цьому і в кімнатах буде комфортно, і витрати на енергоносії знизяться.

Відео: Гідроізоляція або Пароізоляція