Керамограніт – один з найбільш практичних і естетично привабливих оздоблювальних матеріалів. Спочатку він застосовувався виключно для технічних цілей – в громадських місцях і на промислових підприємствах. Однак сучасні технології дозволили створити нові види плитки, у яких видатні характеристики і властивості керамограніта поєднуються з різними варіантами дизайну і багатою палітрою фактур і відтінків. У цій статті докладно описуються переваги, різновиди та сфера застосування матеріалу.
Зміст статті (Содержание)
- Технологія виготовлення та склад керамограніта
- Твердість і ступінь міцності керамограніта
- Коефіцієнт тертя (слизькість) керамічного граніту
- Водопоглинання керамограніта
- Вплив хімічно активних речовин на керамограніт
- Стійкість керамічного граніту до зміни зовнішнього вигляду
- Здатність протистояти забрудненням
- Геометрія плитки
- Різноманітність керамограніта
- Області застосування керамограніта
Технологія виготовлення та склад керамограніта
Основою для створення керамогранітних плит служить так званий шлікер – м’яка, кашкоподібна порцелянова маса.
До складу сировини входять:
- каолін – біла глина, надає матеріалу вогнетривкості і хорошу зв’язуючу здатність;
- ілитові глини – необхідні для надання сировині більшої пластичності, згодом переходить у гомогенність і міцність на вигин.
- кварц (кварцовий пісок) – володіє високою міцністю і чудовою твердістю;
- польовий шпат – відрізняється твердістю і високою стійкістю до дії різних хімічних речовин;
З шлікера за певною технологією отримують прес-порошок, який представляє собою абсолютно однорідну субстанцію. Далі виробництво керамограніта здійснюється в кілька етапів:
- введення в суміш мінеральних барвників (при виготовленні кольорової плитки);
- формування плиток з порошку з наступним пресуванням і сушкою під тиском до 500 кг/см2 для видалення повітря і зайвої вологи;
- нанесення малюнка, глазурування (при необхідності);
- випал плиток в печах при температурі 1200-1300 градусів.
- шліфування або полірування плитки (при необхідності).
Дана технологія дозволяє отримати керамограніт з особливою структурою – абсолютно щільною і гладкою, монолітною, в якій практично повністю відсутні тріщини, пори і сторонні включення.
Твердість і ступінь міцності керамограніта
Одним з найважливіших переваг керамограніта стала його виняткова твердість і підвищена міцність. Твердість матеріалу за шкалою Мооса, що використовується для визначення характеристик мінералів, оцінюється в 7 – 8 пунктів. Даний показник лише трохи менший, ніж у корунду й алмазу. Облицьовані керамогранітом поверхні надовго зберігають первозданно бездоганний вигляд, оскільки на ньому не утворюється сколів, подряпин і пробоїн. Матеріал дуже стійкий до ударних і постійних навантажень, а тому стає оптимальним рішенням для підлогового покриття в приміщеннях з високою прохідністю – як людей, так і спеціальної техніки.
Ступінь міцності керамічного граніту оцінюють за двома параметрами – товщина плитки і її структура. Мінімально допустима товщина керамограніта – 8 – 8,5 мм – таку плитку найчастіше використовують для обробки стін у приміщеннях.
Товщина 12 – 20 мм визнана оптимальною для облицювання підлоги в приміщеннях з підвищеною прохідністю. Потовщений керамограніт (до 30 мм) здатний витримати велику вагу і серйозні ударні навантаження, що дозволяє використовувати його для створення підлогового покриття в громадських місцях.
Щоб остаточно переконатися в міцності плит керамограніта, бажано вивчити їх зворотну сторону. Якісні елементи відрізняються зовсім невеликими поглибленнями квадратної форми й максимальною однорідністю поверхні, без будь-яких порожнеч – лише в цьому випадку можлива абсолютна надійність матеріалу при укладанні.
Стійкість керамограніта до стирання
Зносостійкість – ще одна істотна властивість керамограніта. Щоб оцінити ступінь стирання плитки, проводять спеціальні випробування з впливом на поверхню матеріалу спеціальним абразивним роликом з корунду. Після певної кількості циклів плитка просвічується спеціальною лампою на наявність подряпин, і матеріалу присвоюється певний клас.
Градація стійкості керамограніта до стирання здійснюється за шкалою PEI і виглядає наступним чином:
PEI I (присвоюється при відсутності слідів стирання після 150 обертів ролика) – такий матеріал використовується в приміщеннях з мінімальною прохідністю і оптимальними показниками температури і вологості, найчастіше для їдалень і ванних кімнат в будинках і квартирах.
PEI II (після 600 обертів ролика) – підійде для облицювання підлоги та стін у ванній, на кухні, лоджії або балконі.
PEI III (1500 циклів стирання) – використовується для холів, прихожих і веранд приватних котеджів, а також для облицювання підлоги в невеликих офісах.
PEI IV (понад 1500 циклів стирання) – найбільш поширений і універсальний матеріал. Здатний витримувати досить високі навантаження, завдяки чому підійде для обробки офісів, котеджів, готелів і сходових прольотів в багатоквартирних будинках.
PEI V (більше 12 000 циклів стирання) – керамограніт з максимальною зносостійкістю. Використовується для оздоблення сходів і залів у громадських закладах, торгових центрах і навіть на залізничних вокзалах і в аеропортах.
Аналіз зносостійкості керамограніта проводиться виключно на глазурованих плитках. На матеріалі з матовою поверхнею подібні випробування не проводяться.
Коефіцієнт тертя (слизькість) керамічного граніту
Від ступеня можливого ковзання по поверхні плитки безпосередньо залежить комфорт і безпека її експлуатації. Так, полірований керамограніт далеко не завжди годиться для облицювання сходів та приміщень з підвищеною прохідністю, так як ризик падіння та отримання травми в даному випадку багаторазово зростає. Для оцінки слизькості плитки можуть використовуватися декілька шкал:
#1. Метод BCRA. Оцінка гладкості поверхні, розроблена у Великобританії. Являє собою шкалу від 0 до 1 і одиницею виміру µ. Якщо число µ менше 0,19 – поверхня матеріалу дуже слизька, якщо більше 0,75 – то плитка максимально безпечна. Середнє, нормальне значення µ для матових плиток становить від 0,4 і вище.
#2. Норма DIN 51130 (Німеччина). По ній оцінюється слизькість підлогового покриття для громадських і промислових закладів. Для перших припустимо показник R від 9 до 10, для других – 11-13.
#3. Норма DIN 51097. Оцінка безпеки керамограніта при ходінні по ньому без взуття. По даній нормі плитка класу А допустима лише в сухих приміщеннях, класу В – у ванних і душових приміщеннях, а найбільш безпечний керамограніт класу може застосовуватися і для облицювання басейнів, включаючи борти і підводні сходи.
Водопоглинання керамограніта
Завдяки практично однорідній структурі керамограніта і відсутності внутрішніх порожнеч матеріал володіє дуже низьким коефіцієнтом водопоглинання, показник якого варіюється від 0,01 до 0,05%. Для облицювальних матеріалів це значення можна вважати найменшим – так, коефіцієнт водопоглинання звичайної керамічної плитки становить 1%, граніту – 0,46%, а мармуру – 0,11%.
Такі характеристики керамограніта забезпечують йому відмінну вологостійкість і морозостійкість. Матеріал підійде для облицювання приміщень з підвищеною вологістю, включаючи душові і ванні кімнати – можна не побоюватися, що плитки відваляться навіть при активній експлуатації. На вулиці при низькій температурі керамограніт також відрізняється надійністю і не тріскається – якісний матеріал з легкістю переживає до 50 циклів відтавання і заморожування.
Вплив хімічно активних речовин на керамограніт
Висока щільність і гомогенна структура дозволяють керамограніту проявляти високу інертність до лугів, кислот та інших хімічних сполук. Однак при взаємодії з деякими видами затірки для швів є ризик, що суміш занадто міцно зчепиться з поверхнею плитки – а тому фахівці воліють зчищати і відмивати залишки затірки з поверхні керамограніта практично відразу.
Стійкість керамічного граніту до зміни зовнішнього вигляду
Збереження чистоти і стійкості кольору також входить в перелік істотних характеристик керамограніта. Він володіє абсолютною термостійкістю і не вигорає під яскравим сонцем. Для оцінки стійкості декоративних властивостей матеріалу до агресивного впливу проводяться випробування у відповідності з певними стандартами (EN 122, DIN 51094), за результатами яких йому присвоюється певний клас стійкості:
- АА – відсутність будь-яких змін зовнішнього вигляду.
- А – мінімальні зміни поверхні.
- В – помітне зміна первісних декоративних властивостей матеріалу.
- С – добре помітне погіршення первісного вигляду.
- D – мінімальна стійкість до зовнішнього впливу, зміна естетичних характеристик поверхні.
Якісний керамограніт, як правило, має клас АА або А. Однак це не завжди справедливо для плиток з кольоровою глазур’ю, фарби якої з часом все ж таки можуть трохи зблякнути.
Здатність протистояти забрудненням
Завдяки своїй однорідності керамограніт здатний протистояти навіть досить сильним забрудненням – навіть неполірована матова плитка миється досить легко з допомогою абразивних і порошкоподібних засобів – виняток становить полірований і сатинований керамограніт. Завдяки цьому на поверхні матеріалу скупчується менше бруду, і умов для розмноження шкідливих мікроорганізмів не створюється. Крім того, така плитка володіє антистатичними властивостями і не притягує пил.
Геометрія плитки
Геометрія – характеристика керамограніта, що грає ключову роль з точки зору якості укладання матеріалу. Ґрунтується на мінімальній відмінності в розмірах плиток з однієї партії після випалу. У кожної фабрики виробника своя система калібрів, що привласнюється після точного вимірювання плитки по всіх поверхнях, але в цілому вона варіюється від 0,1 до 0,7%.
Так, наприклад, при заявленому розмірі матеріалу 300х300 м в одній упаковці може бути плитка з розмірами 300,5-299,5 – це буде нульовий калібр, оскільки різниця зі стандартом мінімальна. Довжина і ширина в межах 300,5-301,5 буде відповідати першому калібру, 301,5-302,5 – другого. Завдяки ректифікації (додатковій обробці ребер і граней) крок калібру можна зменшити до 0,5 мм При облицюванні можливе використання тільки плитки з сусіднім калібром, в іншому випадку різниця буде занадто помітна, і якісного укладання не вийде.
Різноманітність керамограніта
Сьогодні у продажу можна зустріти різні види керамограніта, далі ми розглянемо найбільш популярні варіанти.
Технічний
Найменш дорогих і найбільш простий у виробництві. Відрізняється високою міцністю і непомітним зовнішнім виглядом, часто має текстуру поверхні «сіль з перцем». Широко застосовується для облицювання підлоги у виробничих цехах.
Матовий
Керамограніт з неполірованою поверхнею, не піддається обробці після випалу. Відрізняється практичністю і високою міцністю до стирання.
Полірований
Виходить в результаті зняття верхнього шару плитки з наступним шліфуванням і поліруванням, після якої керамограніт набуває дзеркального блиску. З-за високої слизькості в основному використовується для облицювання стін в торгових центрах, басейнах або офісах.
Лапатирований
Інша його назва – притертий. Виходить в результаті шліфування поверхні спеціальними абразивами до напівполірованого стану. Після цього поверхня керамограніта виходить комбінованою, з блискучими і матовими ділянками. Така плитка більш міцна і менш слизька, ніж полірована, завдяки чому застосовується досить широко.
Сатинований
Плитка, на яку перед випаленням наносять шар мінеральних солей. Це забезпечує плитці м’який природний блиск при практично повній відсутності ковзання.
Глазурований
Керамограніт з покриттям чи малюнком, нанесеним кольоровою глазур’ю перед випаленням. Така плитка володіє високою декоративністю і застосовується для дизайнерського оздоблення інтер’єрів в квартирах, котеджах, кафе і ресторанах.
Структурний
Рельєфна плитка, поверхня якої може імітувати будь-яку структуру – природний камінь, натуральне дерево, бамбук, мозаїку. Виглядає дуже привабливо і часто використовується в сучасних інтер’єрах.
Ще одна новинка в сфері дизайну – рустичний керамограніт, відрізняється легкою застареністю і навмисною, природно грубуватою структурою. Вибір такої плитки сьогодні вражаючи широкий – італійські, іспанські, російські і китайські виробники пропонують як недорогі та універсальні, так і ексклюзивні колекції керамограніта.
Області застосування керамограніта
Сфера застосування керамограніта досить широка. Сьогодні виділяють три основних напрями використання облицювальної матеріалу:
Оздоблення громадських будівель
Керамограніт застосовується для оздоблення та облицювання підлоги та стін великих офісів і бізнес-центрів, торгово-розважальних комплексів, готелів, вокзалів, ресторанів та їдалень, а також для оновлення фасадів з метою естетичного вдосконалення архітектурного вигляду кварталів або вулиць.
Басейни та спортивні комплекси
Завдяки надійності, стійкості та безпеці керамограніта його часто використовують для облицювання басейнів, роздягалень та душових.
Вентильовані фасади
Для навісних фасадів з вбудованою вентиляцією керамограніт є оптимальним рішенням завдяки високій міцності і довговічності.
Домашні інтер’єри
Керамограніт з різних дизайнерських колекцій дозволяє створити по-справжньому унікальне і практичне оформлення холу, ванної, їдальні, кухні або веранди.
Сучасний керамограніт радує міцністю, невибагливістю і чудовою естетичною різноманітністю. Правильно підібрана за всіма параметрами і укладена з дотриманням технології плитка здатна радувати багатством відтінків і неймовірною міцністю не одне десятиліття.