Робимо ємність для розсади з самополивом з пластикової пляшки

Полив розсади – справа відповідальна і дещо нервова. А як інакше? Перезволожувати не можна: чорна ніжка і всякі кореневі гнилі не дрімають. Недоливати теж загрожує, тому що деякі культури (перець, наприклад) до нестачі вологи вкрай чутливі. Щоб не мучитися сумнівами, достатньо води нашим сіянцям чи ні, рекомендуємо використовувати ємності для розсади з самополівом.Цей нехитрий винахід “очманілих ручок” без зусиль і грошових витрат виготовляється своїми руками. Розповідаємо, як із звичайної пластикової пляшки зробити горщик з автополивом для вирощування розсади або домашньої зелені. У всіх подробицях і з фото. Так що не сумнівайтеся – вийде у кожного.

Як зробити горщик для розсади з самополивом

Крок 1: Збираємо все необхідне для роботи

Щоб своїми руками зробити розсадний горщик з автополиву, нам знадобиться наступне:

• дволітрова пластикова пляшка (краще непрозора);
• маркер;
• лінійка;
• ножиці або гострий ніж;
• дриль, шило або цвях;
• 2 метри бавовняної або вовняної нитки;
• газета.

Крок 2: Робимо отвори в пробці

Для початку зробимо в кришці від пляшки один або кілька отворів. Їх можна просвердлити, а можна проткнути пластик розпеченим цвяхом або шилом. За великим рахунком для організації самополиву достатньо одного отвору в центрі кришки. Але існує і вдосконалена версія: великий отвір в середині, а навколо нього вісім маленьких. Маленькі дірочки послужать для дренажу, а через центр піде шнур, який і буде всмоктувати воду в грунт.

Крок 3: Створюємо гніт

В якості гніту використовуємо вовняну або бавовняну товсту нитку. Нарізаємо нитку на три однакових відрізка близько 40 сантиметрів в довжину. Потім пов’язуємо їх вузлом так, щоб з одного боку вийшли короткі кінці (близько 10 сантиметрів), а з іншого довгі.
Через центральний отвір пропускаємо короткі відрізки і притягуємо їх, поки вузол не упреться в кришку. Ці “коротиші” будуть перебувати у воді, а довгі частини підуть в грунт.

Крок 4: Розрізаємо пляшку

Від денця пляшки відміряємо приблизно 13 сантиметрів і робимо позначку маркером. Потім від позначки по колу малюємо на пляшці лінію. По ній і будемо різати.
Ножицями або ножем розрізаємо пляшку на дві частини. У верхню чашку з шийкою ми будемо згодом сіяти насіння, а нижня частина пляшки стане резервуаром для води.

Коли чашка перевернута шийкою вниз і поміщена всередину пляшки, вона не повинна торкатися дна. Між пробкою і дном необхідний зазор сантиметрів в п’ять, щоб гніт вільно звисав у воді.

Крок 5: Підготовка верхньої частини під грунт

Для створення самополивних ємностей бажано використовувати непрозорі пляшки. Все-таки коріння покладається рости і розвиватися в темряві, світло їм тільки заважає. І якщо пляшка у нас прозора варто подумати про те, як захистити коріння від сонячного світла.
Практика показує, що з цим завданням краще за всіх справляється звичайний лист газети. По-перше, папір – це натуральний матеріал, навіть якщо потрапить в грунт при пересадці, нічого страшного. По-друге, газета допомагає утримувати вологу за рахунок своєї водопроникності.

Вистилаємо верхню частину пляшки газетою зсередини. Намагаємося щільніше притиснути її до бічних стінок, щоб збільшити корисний об’єм чаші. Зрештою прориваємо в папері кілька дірок і протягаємо через газетний шар наші гноти.

Залишається тільки загвинтити кришку, і перша частина ємності під розсаду готова.

Крок 6: Заповнюємо ємність грунтом

Для підвищення гігроскопічності в грунт для розсади не завадить додати перліт, вермикуліт або обидва разом. Ці матеріали допомагають підтримувати водний і повітряний баланс грунту, перешкоджають його ущільненню.
Отже, розміщуємо гніт посередині ємності і починаємо заповнювати її підготовленим грунтом. Важливо, щоб всі три ниточки були в середині, а не по боках. Таке розташування забезпечує оптимальний розподіл вологи, і тоді корінню рослини буде простіше до неї дістатися.

Наповнивши чашку на чверть, закручуємо один з гнотів у вигляді спіралі. Продовжуємо укладати грунт, а коли ємність заповниться до половини, скручуємо ще одну нитку. Ту ж маніпуляцію проробляємо і з останнім ґнотом, а потім засипаємо грунтову суміш до верхнього краю чаші.

Крок 7: Початковий полив грунту

Обрізаємо зверху частину газети, добре проливаємо грунтову суміш водою і даємо їй вільно стікати протягом години. Нехай грунт гарненько просочиться, а гніт намокне. Це допоможе воді швидше вбиратися в майбутньому.

Крок 8: Заповнюємо нижню частину конструкції водою

Прийшов час зайнятися нижньою частиною пляшки. Це наш резервуар для рідини. До речі, заливати в цей резервуар можна не тільки чисту воду, але і розчини мінеральних добрив. Процедура підгодівлі стає ще простішою, чи не так?
Перш ніж налити воду, у верхній частині резервуара проколюємо крихітний отвір. Для чого це потрібно? Коли верхня чашка з землею вставляється в нижню, між ними утворюється вакуум. Частини пляшки так щільно притискаються одна до одної, що витягнути верхню стає проблематично. За допомогою отвору ми впускаємо трохи повітря, і проблема вирішена! Верхню чашу легко зняти, щоб додати води, пересадити рослину, помити посуд і т. д.

Ось тепер наповнюємо нижню частину пляшки водою. Води повинно бути достатньо, щоб в ній плавав гніт, але не настільки, щоб вона торкалася кришки.

Крок 9: посів насіння

Справу зроблено, ми спорудили склянку для розсади з самополивом. Залишилося посіяти насіння і чекати сходів. І хвилюватися з приводу зволоження грунту не потрібно, земля сама себе поливає. Наповнений водою на п’ять сантиметрів резервуар дволітрової пляшки забезпечує рослини вологою близько двох тижнів.

Приблизно раз в три тижні потрібно виймати верхню чашку, добре проливати грунт і промивати гніт.

Крок 10: Можливі проблеми та шляхи їх вирішення

Як і все в нашому світі бурхливому, самополивні ємності не ідеальні. Перший їх недолік в тому, що при тривалій експлуатації в резервуарі з’являється зелень – мікроскопічні водорості. Вони ускладнюють рух води вгору по гніту. Щоб запобігти їх виникненню, використовуємо непрозорі пляшки або обертаємо всю конструкцію в світлонепроникний матеріал.

Друга можлива проблема – це знос гніту. І шерсть, і бавовна – це органічні матеріали, схильні до розкладання. Тому гніт з часом приходить в непридатність. Радує, що процес цей тривалий. До того моменту, коли гніт відслужить своє, рослини вже встигнуть відростити коріння до рівня кришки. Нам залишиться тільки відкрутити кришку, і коріння вже самі доберуться до води.

Переваги саморобної ємності з самополивом

Плюсів у саморобних ємностей з автополиву набагато більше, ніж проблем з ними.
По-перше, вони позбавляють городника від зайвого стресу і дозволяють на кілька днів відлучиться від улюбленої розсади.

По-друге, зроблені вони з того, що зазвичай викидається. Тобто абсолютно безкоштовні. А гроші, відкладені на покупку розсадних касет або стаканчиків, можна зі спокійною душею витратити на подарунки онукам.

По-третє, спорудити їх легше легкого. Можна навіть дітей долучити до такої потрібної і корисної справи.

Нарешті, вони багаторазові. Газети і гноти, звичайно, вимагають заміни, зате сама пляшка прослужить не один рік. Після чого її можна здати в переробку. І ніяких відходів.